понеділок, 13 вересня 2021 р.

13 вересня - День комп'ютерника і програміста

 13 вересня професійне свято відзначають фахівці з інформаційних технологій.

Неофіційне свято програмістів відзначається на 256-й день року, число обране не випадково.  256 – це максимально можливе число елементів будь-якої системи з 8-бітним кодуванням. Причому, 256 = 28, де два символізує двійкову систему числення, а вісім – кількість бітів в одному байті – найвище значення ступеня числа два, при якому виходить число менше, ніж днів у році. Пропозицію відзначати День програміста саме на 256-й день в році ще 1996 року висунув фахівець Дмитро Мендрелюк.

У високосні роки це свято припадає на 12 вересня, у невисокосні — на 13 вересня.

В Україні День програміста відзначають неофіційно, проте в деяких інших країн воно входить до числа державних свят.

Цікаві факти про програмістів та програмування:
  • Першим запрограмованим пристроєм прийнято вважати жакардовий ткацький верстат, побудований в 1804 році Жозефом Марі Жаккар. Він здійснив революцію в ткацькій промисловості, надавши можливість програмувати візерунки на тканинах за допомогою перфокарт.
  • Першу в історії людства програму для обчислювальної машини написала в 1843 році графиня Ада Августа Лавлейс, дочка великого англійського поета Джорджа Байрона. Ця програма вирішувала рівняння Бернуллі, що виражає закон збереження енергії рухомої рідини. На честь першої програмістки названа універсальна мова програмування “Ада”.
  • Перший працюючий програмований комп’ютер був створений в 1941 році. Комп’ютер, перші програми для нього і першу мову програмування «Планкалкюль» створив німецький інженер Конрад Цузе.
  • “Hello, world!” – програма, результатом роботи якої є виведення на екран або інший пристрій фрази “Hello, world!” (дослівний переклад з англійської – “Привіт, світ!”). Зазвичай це перший приклад програми в підручниках з програмування, і для багатьох студентів така програма є першим досвідом при вивченні нової мови.Першим у світі програмістом була жінка — англійка Ада Лавлейс. В середині 19 століття вона склала план операцій для прообразу сучасної ЕОМ — аналітичної машини Чарльза Беббіджа, за допомогою яких можна було вирішити рівняння Бернуллі, що виражає закон збереження енергії рухомої рідини.